Нормативно-правова база бібліотеки

Про бібліотеки і бібліотечну справу

ЗАКОН України від 27.01.1995 р.

№ 32/35-ВР (зі змінами та доповненнями)

      

Цей Закон визначає статус бі­бліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бі­бліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації, знань, за­лучення до цінностей національ­ної та світової культури, науки та освіти, що зберігаються в бібліо­теках.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вжи­ваються в такому значенні:

•   бібліотека — Інформацій­ний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд до­кументів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юри­дичним особам;

•   бібліотечні ресурси — упо­рядковані фонди документів на різних носіях інформації, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання і пере­дачі інформації;

•   бібліотечна система Украї­ни — розгалужена мережа бі­бліотек різних видів, пов'язаних
взаємодією і взаємо використанням бібліотечних ресурсів;

•   бібліотечна справа — га­лузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фон­дів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготов­ку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення роз­витку бібліотек;

•   бібліотечний фонд — упо­рядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці;

•    документ — матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення ін­формації, зафіксованої на папе­рі, магнітній, кіно -, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві;

• депонування — форма збирання І розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових;

•   інформаційні ресурси — су­купність документів у інформа­ційних системах (бібліотеках, архівах, базах даних тощо);

•   користувач бібліотеки — фі­зична чи юридична особа, яка звертається до послуг бібліотеки;

• міжбібліотечний абоне­мент — форма бібліотечного обслуговування, заснована на взаємному використанні біблі­отечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек;

• централізована бібліотечна система — об'єднання бібліотек у єдине структурно-цілісне утво­рення, куди входить центральна бібліотека.

Стаття 2. Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу

Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу базується на Конституції України і складається з Основ законодав­ства України про культуру, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких на­дана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про бібліотеки і бібліотеч­ну справу, то застосовуються прави­ла міжнародного договору.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюєть­ся на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпоряд­кування й організацію бібліотеч­ної справи.

Розділ ІІ

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

Стаття 4. Державна політи­ка в галузі бібліотечної справи

Основою державної політи­ки в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на бі­бліотечне обслуговування, забез­печення загальної доступності до інформації та культурних ціннос­тей, що збираються, зберігаються та надаються в тимчасове корис­тування бібліотеками.

Держава:

- підтримує бібліотечну справу та її розвиток шляхом га­рантованого фінансування бібліо­тек, пільгової податкової, кре­дитної та цінової політики;

- фінансує створення інфор­маційних мереж і телекомуніка­ційних систем для інформацій­ного обміну, входження у світові глобальні комп'ютерні мережі, об'єднання та забезпечення до­ступності розподілених бібліо­течних ресурсів;

- стимулює взаємовикористання бібліотечних ресурсів через систему міжбібліотечно­го абонемента, зведених ката­логів, депозитаріїв, обмінних бібліотечних фондів, інтеграцію бібліотек України у світовий Ін­формаційний простір;

-    координує діяльність бі­бліотек усіх форм власності, ре­гулює діяльність бібліотек, що є в державній і комунальній влас­ності, на основі кооперації;

-    забезпечує розвиток бібліо­течного обслуговування соціальне незахищених верств населення;

-    розробляє програми розвит­ку бібліотечної справи та забез­печує їх цільове фінансування;

-    створює умови для між­народного співробітництва бі­бліотек.

Розділ ІІІ

БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Стаття 5. Основи організа­ції та функціонування бібліо­течної системи України

Бібліотечна система України функціонує на основі скооперо­ваного комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечних ресур­сів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи.

Стаття 6. Види бібліотек

За значенням бібліотеки поді­ляються на:

всеукраїнські загальнодер­жавного значення (національні, державні);

республіканські (Автономної Республіки Крим);

обласні;

міські;

районні;

селищні;

сільські.

За змістом бібліотечних фон­дів бібліотеки є:

універсальні;

галузеві;

міжгалузеві.

За призначенням бібліотеки поділяються на:

публічні (загальнодоступні);

спеціальні (академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій);

спеціалізовані (для дітей, юна­цтва, осіб з фізичними вадами).

Публічні, спеціальні та спе­ціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.

Стаття 7. Національна бі­бліотека України

Національна бібліотека Укра­їни           провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що виконує функцію методичного та коорди­наційного центру з питань бібліо­текознавства, бібліографознавства, документознавства, бере участь у розробленні державної політики в галузі бібліотечної справи та реа­лізує її.

 Національна бібліотека Украї­ни володіє потужним фондом віт­чизняних і найважливіших науко­во значущих зарубіжних докумен­тів і задовольняє найрізноманіт­ніші потреби суспільства, сприяє розвитку науки, освіти, культури, здійснює міжнародне співробітни­цтво у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів.

 Бібліотечний фонд націо­нальної бібліотеки України є національним культурним над­банням Українського народу, невід'ємною складовою части­ною культурної спадщини та пе­ребуває під охороною держави.

 Загальнодержавне спряму­вання діяльності національної бібліотеки України забезпечу­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Національна бібліотека Укра­їни має право на одержання обов'язкового безоплатного примір­ника документів згідно із законом.

 Статус національної надаєть­ся державній бібліотеці згідно із законодавством.

Стаття 8. Державна бібліотека

Державна бібліотека — бібліо­тека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнсько­го науково-дослідного, методич­ного та організаційного центру бібліотек відповідної галузі або категорій користувачів.

Державна бібліотека може бути універсальною, спеціаль­ною, спеціалізованою.

Державна бібліотека має пра­во на одержання обов'язкового безоплатного примірника доку­ментів згідно із законом.

Стаття 9. Центральні бібліотеки

 Центральні бібліотеки — го­ловні бібліотеки регіонів, які зобов'язані формувати, зберіга­ти та надавати в користування найбільш повне зібрання доку­ментів у межах своєї території, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу бібліотекам різних видів відпо­відних територій.

 Органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня повинні забезпечувати пріо­ритетне додаткове бюджетне фі­нансування центральних бібліо­тек відповідно до обсягів їх ді­яльності.

 Центральні бібліотеки беруть участь у розробленні та реалізації державних і регіональних про­грам у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, створенні інформаційних мереж на основі єдиних стандар­тів обробки документів І обміну даних.

Стаття 10. Організація взаємодії бібліотек

 Для більш повного задоволен­ня потреб користувачів бібліотек в інформації, раціонального ви­користання бібліотечних ресур­сів органи державної влади та ор­гани місцевого самоврядування стимулюють взаємодію бібліотек і створюють умови для розвитку міжбібліотечного абонемента, зведених каталогів автоматизо­ваних баз даних, депозитаріїв.

 Забезпечення взаємодії бібліо­тек різних видів покладається на центральні бібліотеки відповід­них територій, якими є:

• на загальнодержавному рів­ні — національні та державні бі­бліотеки;

• в Автономній Республіці Крим — Республіканська універ­сальна наукова бібліотека імені І.Франка;

•   на обласному рівні — обласні універсальні наукові бібліотеки;

•   на міському рівні — міські публічні бібліотеки або централь­ні бібліотеки міської централізо­ваної бібліотечної системи;

• на районному рівні - ра­йонні бібліотеки або центральні бібліотеки районної централізованої бібліотечної системи.

Стаття 11. Взаємодія бібліо­тек України з підприємствами, установами та організаціями

 Бібліотеки України є скла­довою частиною Інформаційної системи держави.

З метою забезпечення раці­онального використання біблі­отечних ресурсів як складової частини інформаційних ресурсів держави бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами та організаціями, які мають бази да­них та діяльність яких пов'язана зі створенням, збиранням, оброб­кою, накопиченням та збережен­ням інформації.

 Взаємодія бібліотек з підприєм­ствами, установами та організаці­ями може здійснюватися в рамках державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, а та­кож на основі укладених угод.

Розділ IV

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІ­ДАЦІЇ БІБЛІОТЕК

Стаття 12. Створення бібліотек

 Бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурноосвітніх і виробничих потреб суспільства згідно з соці­альними нормативами, встанов­леними відповідними органами державної влади.

 Бібліотеки можуть створюва­тися на основі усіх форм влас­ності, передбачених законами України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого само­врядування, самоврядні органі­зації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом.

 Бібліотека може не мати ста­тусу юридичної особи та перебу­вати у складі підприємства, уста­нови або організації.

 Бібліотека, що входить до складу централізованої бібліо­течної системи, може мати ста­тус юридичної особи.

 Бібліотека діє на основі ста­туту (положення), що затвер­джується її засновником (заснов­никами). У статуті (положенні) бібліотеки визначаються її ста­тус, форма власності, джерела фінансування, вид і профіль ді­яльності.

Стаття 13. Реєстрація бібліотек

Реєстрація бібліотек неза­лежно від форм власності прово­диться за місцем їх знаходження органами місцевого самовряду­вання у порядку, встановленому законодавством.

Бібліотека набуває статусу юридичної особи з дня її реє­страції.

Свідоцтво про реєстрацію бі­бліотеки є підставою для відкрит­тя рахунків в установах банків.

Бібліотеки, що не є юридич­ними особами, реєстрації не під­лягають.

У разі зміни форми власності або назви бібліотеки ЇЇ перере­єстрація здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відмова в реєстрації бібліотеки може бути оскаржена до суду в по­рядку, встановленому законом.

Стаття 14. Реорганізація та приватизація бібліотек

Реорганізація бібліотек здій­снюється відповідно до законо­давства України.

Бібліотеки, що є юридични­ми особами, не підлягають при­ватизації.

У разі приватизації будівель, споруд, приміщень, в яких розмі­щені бібліотеки, що є у держав­ній або комунальній власності, та відмови нового власника надава­ти в користування займані бібліо­теками будівлі, споруди, при­міщення органи, що приймають рішення про приватизацію цих будівель, споруд, приміщень, за­безпечують бібліотеки будівля­ми, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упоряд­кованими приміщеннями, що відповідають умовам обслугову­вання користувачів бібліотек і зберігання бібліотечних фондів.

У разі приватизації майна юридичної особи, в складі якої перебуває бібліотека, одночасно із зазначеним майном можуть бути приватизовані бібліотеч­ні фонди та майно, необхідне для її діяльності, за наявності зобов'язання нового власника продовжити подальше функціо­нування бібліотеки протягом десяти років. У разі відсутності такого зобов'язання зазначене майно не підлягає приватизації, а рішення щодо подальшого його використання приймається від­повідно до законодавства.

Стаття 15. Ліквідація бібліотек

Бібліотеки ліквідуються за рі­шенням:

• власника;

• засновника - за згодою власника;

• в інших випадках, передба­чених законодавством.

У разі ліквідації державних та комунальних підприємств, уста­нов, організацій, у складі яких перебувають бібліотеки, бібліо­течні фонди та майно, необхідне для діяльності бібліотеки, пере­даються до бібліотек, що є у дер­жавній та комунальній власності, згідно з рішенням відповідних органів виконавчої влади та ор­ганів місцевого самоврядування. Доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є у дер­жавній та комунальній власності, визначається відповідними орга­нами виконавчої влади та орга­нами місцевого самоврядування за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури.

Розділ V

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

Стаття 16. Бібліотечні фонди

 Бібліотечні фонди формують­ся відповідно до значення, скла­ду користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів.

 Державний бібліотечний фонд України складається з фон­дів бібліотек, що є у державній і комунальній власності, фондів бібліотек самоврядних органі­зацій, взаємопов'язаних ско­оперованим комплектуванням, єдиним довідково-пошуковим апаратом, системою депозитар­ного зберігання, перерозподілу та взаємовикористання фондів і відображає науковий, культур­ний, інформаційний потенціал суспільства.

 Особливо цінні, рідкісні до­кументи та колекції включають­ся до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України згідно з положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

 Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України згідно із Законом Укра­їни «Про Національний архівний фонд та архівні установи».

Для документів, що внесені або підлягають внесенню до Дер­жавного реєстру національного культурного надбання України, та документів, що є унікальними документами Національного ар­хівного фонду України і зберіга­ються в бібліотеках, встановлю­ється особливий режим охорони, зберігання та використання.

 У разі, якщо бібліотека не забез­печує необхідні умови для збері­гання та використання документів, внесених до Державного реєстру національного культурного над­бання України, вони можуть бути передані іншим бібліотекам згідно з рішенням відповідних органів виконавчої влади за погодженням зі спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої вла­ди у сфері культури.

Стаття 17. Комплектування бібліотечних фондів

 Комплектування бібліотеч­них фондів здійснюється шляхом отримання обов'язкового примір­ника документів у порядку, вста­новленому законом, документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання, при­дбання документів за готівко­вий і безготівковий рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та іншого безкоштовного одержання доку­ментів.

 Маловживані, але цінні в на­уковому та художньому відно­шенні документи передаються в бібліотеки-депозитарії. Порядок передачі зазначених документів у бібліотеки-депозитарії визнача­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 18. Облік, зберігання та використання документів

 Облік, зберігання та вико­ристання документів, що знахо­дяться в бібліотечних фондах, здійснюються відповідно до пра­вил, затверджених спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури, та встановлених стан­дартів, технічних умов, інших нормативних документів.

 Власник (засновник) бібліо­теки зобов'язаний забезпечува­ти належні матеріально-технічні умови для зберігання та викорис­тання бібліотечних фондів.

Вилучення з бібліотечних фондів документів, у тому числі ветхих, тих, що втратили акту­альність, наукову та виробничу цінність або які мають дефект, дублетних здійснюється у по­рядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури. Вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеоло­гічними чи політичними ознака­ми забороняється.

 Документи, що не входять до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України, можуть бути передані безкоштовно із фондів одних бі­бліотек іншим або реалізовані.

Розділ VI

ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА БІБЛІОТЕК

Стаття 19. Обов'язки бібліотек

 Бібліотеки своєю діяльністю забезпечують реалізацію прав громадян на бібліотечне обслу­говування, встановлених цим За­коном.

 Бібліотеки обслуговують ко­ристувачів бібліотеки згідно із правилами користування бібліо­текою, розробленими на основі типових правил, затверджених спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади у сфері культури.

 Використання бібліотеками відомостей про користувачів бі­бліотеки та їх інтереси з будь-якою метою, крім наукової, без їх згоди не допускається.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності, що мають у своїх фондах особливо цінні та рідкісні видання, колекції, від­несені до національного куль­турного надбання, забезпечують їх належне зберігання і несуть відповідальність за їх облік, включення до автоматизованих баз даних, а також державну ре­єстрацію.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилуча­ти та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних ви­дань, унікальних документальних пам'яток, крім випадків, передба­чених законодавством.

 Бібліотеки зобов'язані звіту­вати про свою діяльність перед своїми засновниками та громад­ськістю.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності та підпорядку­вання, зобов'язані виконувати відповідні норми та правила, встановлені в галузі бібліотечної справи.

Стаття 20. Права бібліотек

Бібліотеки в порядку, перед­баченому їх статутами (положен­нями), мають право самостійно:

• визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;

• здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством, ра­хунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг;

• визначати джерела комплек­тування своїх фондів;

•    встановлювати пільги для окремих категорій користувачів бібліотеки;

•    визначати при наданні ко­ристувачам бібліотеки докумен­тів розмір коштів, що переда­ються бібліотеці як забезпечення виконання зобов'язань щодо по­вернення одержаних у бібліотеці документів, у випадках, передба­чених правилами користування бібліотеками;

•    визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної користувачами бібліотек, у тому числі пені за порушення термінів користування документами;

•    визначати умови викорис­тання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними
та фізичними особами;

•    вилучати та реалізовувати документи зі своїх фондів відповідно до нормативно-правових актів;

•    здійснювати у встановле­ному порядку співробітництво з бібліотеками та іншими уста­новами й організаціями інозем­них держав, вести міжнародний документообмін, бути членом міжнародних організацій, брати участь у реалізації державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм роз­витку бібліотечної справи;

•    здійснювати іншу діяль­ність, спрямовану на виконання статутних завдань, яка не супе­речить законам.

 Бібліотека має право на за­хист створених нею баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності бібліотеки згідно із за­конодавством.

Розділ VII

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗА­ЦІЙ НА БІБЛІОТЕЧНЕ ОБ­СЛУГОВУВАННЯ

Стаття 21. Права громадян,

підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування Громадяни України неза­лежно від статі, віку, націо­нальності, освіти, соціального походження, політичних та ре­лігійних переконань, місця про­живання мають право на бібліо­течне обслуговування, яке може бути у формі:

• абонемента (у тому числі міжбібліотечного);

• системи читальних залів;

• дистанційного обслугову­вання засобами телекомунікації;

•  бібліотечних пунктів;

•  пересувних бібліотек.

 Громадяни України, підпри­ємства, установи та організації мають право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх по­треб.

 Права громадян України, під­приємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування забезпечуються створенням мережі бібліотек та різноманіт­ністю їх видів, безкоштовністю основних бібліотечних послуг.

 Іноземці та особи без грома­дянства, що перебувають в Укра­їні на законних підставах, корис­туються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що і громадяни України.

Стаття 22. Права користувачів бібліотеки

 Доступ до документів та на­дання бібліотечних послуг корис­тувачам бібліотек здійснюються з додержанням вимог щодо за­безпечення охорони державної таємниці, забезпечення зберіган­ня фондів бібліотек, а також від­повідно до статутів (положень) бібліотек, правил користування бібліотеками.

 Користувачі бібліотек мають право:

• безоплатно користуватися інформацією про склад бібліо­течних фондів через довідково-пошуковий апарат (крім комер­ційних баз даних);

• безоплатно отримувати кон­сультаційну допомогу в пошуку та виборі джерел інформації;

• безоплатно отримувати у тимчасове користування доку­менти із фондів бібліотеки, крім
документів, придбаних за кошти, одержані від господарської ді­яльності бібліотеки;

•    одержувати документи або їх копії по міжбібліотечному або­нементу;

•    одержувати інформацію з інших бібліотек, користуючись каналами зв'язку;

•   користуватися іншими вида­ми послуг, у тому числі на плат­ній основі;

•   брати участь у роботі біблі­отечних рад.

 Користувачі бібліотек з ва­дами зору мають право на одер­жання документів на спеціальних носіях Інформації через мережу спеціалізованих та інших загаль­нодоступних бібліотек.

Користувачі бібліотек дитячо­го та юнацького віку мають право на бібліотечне обслуговування у загальнодоступних та спеціалізо­ваних бібліотеках.

Стаття 23. Обов'язки користувачів бібліотек

Користувачі бібліотек зобов'язані:

•    дотримуватися правил ко­ристування бібліотеками;

•    замінювати втрачені (по­шкоджені) документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними
або відшкодовувати їх ринкову вартість у розмірах, встановле­них правилами користування бі­бліотекою.

Розділ VIII

УПРАВЛІННЯ БІБЛІО­ТЕЧНОЮ СПРАВОЮ

Стаття 24. Державне управ­ління бібліотечною справою

 Загальне методичне керівни­цтво бібліотеками та координа­цію їх роботи здійснює спеціаль­но уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури:

- формує єдину державну політику щодо бібліотечної спра­ви в Україні;

- розробляє та реалізує дер­жавні програми в межах своєї компетенції та програми розвит­ку бібліотечної справи;

- сприяє централізованому комплектуванню і використанню бібліотечних фондів;

- здійснює координацію ро­біт щодо об'єднання бібліотек в єдину бібліотечно-інформаційну систему;

- організує підготовку та перепідготовку бібліотечних ка­дрів, підвищення їх кваліфікації;

- здійснює контроль за ді­яльністю бібліотек, що є у дер­жавній і комунальній власності,
збереженням ними бібліотечного фонду України;

- сприяє науковим дослі­дженням, методичному забезпе­ченню бібліотечної справи;

- організує розробку держав­них бібліотечних стандартів, ін­струкцій, положень, інших нор­мативних документів;

- може заохочувати праців­ників бібліотечних закладів згід­но із законом.

 Міністерства та інші централь­ні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки, здійснюють керів­ництво підвідомчими їм бібліо­теками.

 Міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд­куванні бібліотеки, реалізують державну політику в галузі бі­бліотечної справи, визначають систему управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з бібліотечною систе­мою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 25. Участь громад­ськості у бібліотечній справі

Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь у фі­нансуванні програм розвитку бібліотечної справи, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, вирішенні соціальних і побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізуєть­ся шляхом створення читацьких та наглядових рад бібліотек, бла­годійних організацій, розвитку спонсорства, меценатства, інших форм благодійництва.

Розділ IX

ФІНАНСУВАННЯ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАЙНОВІ

ПРАВА БІБЛІОТЕК

Стаття 26. Фінансування бібліотек

 Основними джерелами фі­нансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, за­снованих на інших формах власності, — кошти засновників.

 За рахунок коштів держав­ного та місцевих бюджетів здій­снюються фінансування розроб­ки і реалізації програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвитку дистанційного обслуго­вування засобами телекомунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.

 Суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державно­му бюджеті України та місцевих бюджетах виділяються окремим рядком.

 Додаткове фінансування бі­бліотек може здійснюватися за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, у тому числі Іноземних, за рахунок коштів, одержаних бібліотеками від гос­подарської діяльності, надання бібліотеками платних послуг, пожертвувань та інших джерел, не заборонених законодавством. Розмір коштів, що надходять з додаткових джерел фінансуван­ня, не підлягає обмеженню, ці кошти не можуть бути вилучені на кінець бюджетного року, не враховуються при визначенні об­сягів бюджетного фінансування на наступний рік І повинні ви­користовуватися виключно на здійснення статутної діяльності бібліотеки (придбання літерату­ри, технічних засобів тощо).

 Фінансування приватних бі­бліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших дже­рел, не заборонених законодав­ством.

Стаття 27. Матеріально-технічне забезпечення бібліотек

 Забезпечення бібліотек будів­лями, спорудами, приміщення­ми, збудованими за спеціальни­ми проектами, або іншими упо­рядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуго­вування користувачів бібліотек, зберігання бібліотечних фондів, відповідними засобами механі­зації та автоматизації бібліотеч­них процесів, розмножувальною технікою, іншим обладнанням та транспортом здійснюється їх власником (засновником).

 Забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцін­ного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів.

Стаття 28. Майнові права бібліотек

 Держава гарантує захист май­нових прав бібліотек усіх форм власності.

 Земельні ділянки, на яких роз­ташовані бібліотеки, що є у дер­жавній І комунальній власності, передаються їм у безстрокове користування відповідно до зе­мельного законодавства.

 Бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнан­ня та інше майно, що є держав­ною або комунальною власністю та передане засновником бібліо­текам державної і комунальної форм власності, належить їм на праві оперативного управління.

 Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріп­лені за державними бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалеж­но від місця їх знаходження.

Стаття 29. Господарська діяльність бібліотек

 Бібліотеки здійснюють госпо­дарську діяльність відповідно до законодавства та їх статутів (по­ложень).

 Бібліотеки мають право само­стійно розпоряджатися відповід­но до законодавства доходами від господарської діяльності, у тому числі від надання платних послуг, і майном, придбаним за рахунок цих доходів.

 Бібліотеки, що безкоштовно надають основні бібліотечні по­слуги, в порядку, передбаченому законом, звільняються від опо­даткування доходів, отриманих від надання платних послуг.

Розділ X

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ БІБЛІОТЕК

Стаття 30. Соціальні гаран­тії працівників бібліотек

 На працівників бібліотек, неза­лежно від форм власності та ста­тусу бібліотеки, поширюються га­рантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

 Працівникам бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і прожива­ють у них, держава відповідно до законодавства забезпечує без­оплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

 Працівникам бібліотек мо­жуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затверджено­го фонду оплати праці працівни­ків бібліотек.

 Підприємства, установи та ор­ганізації за рахунок власних ко­штів можуть у колективних дого­ворах встановлювати працівни­кам бібліотек додаткові пільги.

 Працівники бібліотек мають право на доплату за вислугу ро­ків у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України.

Розділ XI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

Стаття 31. Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи

Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи здій­снюється на основі міжнародних договорів України, Основ за­конодавства України про куль­туру, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Розділ XII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БІБЛІОТЕЧНУ СПРАВУ

Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про бібліотечну справу

Особи, винні в порушенні законодавства про бібліотечну справу, несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ XIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чиннос­ті з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони ді­ють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня на­брання чинності цим Законом:

-    підготувати та подати до Верховної Ради України пропо­зиції про внесення змін до зако­нів України, що випливають із цього Закону;

-    розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

-    забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховної Ради України, 1997р., №21, ст.156, № 51, ст. 305; 1998 р., № 10, ст. 37, № 18, ст. 95, № 33, ст.224; 1999р., №35, ст.302, №38, ст. 340, № 39, ст. 357; зі змінами, внесеними Законом України від 17 лютого 2000 року № 1460-ПІ, доповнити підпунктом 5.1.23 та­кого змісту:

«5.1.23. надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізич­ним і юридичним особам».

      

                                                                             * * * * *

БІБЛІОТЕЧНА СТАТИСТИКА

Міждержавний стандарт ГОСТ 7.20-2000

Система стандартів з Інфор­мації, бібліотечної та видавничої справи.

Дата введення 2002-01 -01.

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

 Цей стандарт установлює оди­ниці обліку документів фондів бі­бліотек і органів науково-технічної інформації (далі — НТІ) і одиниці обліку обслуговування користува­чів бібліотек І органів НТІ.

 Стандарт обов'язковий для всіх бібліотек і органів НТІ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.

2. ВИЗНАЧЕННЯ

 Видача документа: Надання документа на запит користувача бібліотеки на абонементі, в читаль­ному залі через нестаціонарні фор­ми обслуговування або електронні інформаційні мережі.

Річний комплект: Сукупність номерів (випусків) періодичних видань за рік, приймається за одну одиницю фонду.

 Захід: Сукупність дій, організа­ційних форм, орієнтованих на кон­тактні групи користувачів з метою задоволення їхніх потреб у знаннях, інформації, спілкуванні, рекреації.

 Метрополиця: Міжнародна одиниця обліку обсягу фонду, яка вимірюється як 1 м стелажної поли­ці, зайнятої виданнями або Іншими документами.

Назва: Кожне нове або повтор­не видання, інший документ, що відрізняються від решти заголов­ком, вихідними даними або Іншими елементами оформлення.

Відмова: Незадоволений запит користувача бібліотеки.

Підшивка (палітурна одиниця): Сукупність номерів періодичних видань (документів), зшитих, пере­плетених або скріплених в інший спосіб в одне ціле та прийнятих за одну облікову одиницю фонду.

Користувач бібліотеки: Фізич­на або юридична особа, яка користується послугами бібліотеки (чи­тач, відвідувач заходів, абонент).

Відвідування: Прихід користу­вача до бібліотеки або органу НТІ, зареєстрованого в контрольному листку або формулярі читача, ін­шій документації, прийнятій у бі­бліотеці або органі НП, а також в електронній базі даних.

Постійно діючий запит (ПДЗ): Тема інформаційного запиту на об­слуговування абонентів у системі вибірного поширення інформації (далі —ВПІ).

Екземпляр: Кожна окрема оди­ниця документа, що включається до фонду або вибуває з його.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Обсяг фонду бібліотеки й органу НТІ обліковується в уніфі­кованих одиницях.

3.2. Основними одиницями об­ліку для всіх видів документів є ек­земпляр і назва.

3.3. Основними одиницями об­ліку обсягу фонду друкованих ви­дань, неопублікованих і аудіовізу­альних документів, електронних видань є екземпляр і назва.

3.4. Облік обсягу фонду жур­налів І газет проводиться в екземп­лярах, назвах, річних комплектах, підшивках.

3.5. Додатковими одиницями обліку обсягу фонду є річний комп­лект, метрополиця, підшивка (палі­турна одиниця).

3.6. Облік обсягу фонду в на­звах застосовується для нових над­ходжень.

3.6.1. Повторне видання облі­ковується як нова назва, якщо воно доповнено та (або) перероблено.

3.6.2. Багатотомне видання, об'єднане загальним заголовком, обліковується як одна назва, за ви­нятком томів, що мають індивіду­альний заголовок.

3.6.3. Копія видання або неопублікованого документа незалежно від виду носія обліковується так само, як оригінал.

3.7. Додатки до видань (карти, атласи, таблиці, пояснювальні за­писки, покажчики географічних назв, ноти, грамплатівки, плакати, СВ-К.ОМ, дискети тощо), які не ма­ють самостійного значення, окремо не обліковуються.

3.8. Самостійні видання, об'єднані в одну оправу (конволют), обліковуються як окремі ек­земпляри й окремі назви.

4. ОБЛІК ОКРЕМИХ ВИДІВ ВИДАНЬ І НЕОПУБЛІКОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ

4.1. Книжки й брошури.

4.1.1. Кожна книжка або брошу­ра, що входить до серії, облікову­ється як окрема назва.

4.1.2. Кожна із брошур, випу­щених в об'єднуючій іх видавничій палці (обкладинці), обліковується як окрема назва.

4.2. Періодичні видання.

4.2.1. Основними одиницями обліку обсягу фонду журналів є екземпляр (том, номер, випуск) і назва видання за всі роки його над­ходження до фонду незалежно від зміни заголовка журналу.

Крім того, обсяг фонду журна­лів обліковується в річних комп­лектах.

4.2.2. Основними одиницями обліку обсягу фонду газет є річний комплект газет, що підлягає постій­ному зберіганню в цьому фонді, і назва комплекту видання за всі роки його надходження до фонду незалежно від зміни заголовка ви­дання.

Примітка. Додатково допуска­ється облік обсягу фонду в номерах (для непереплетених газет) і під­шивках (палітурних одиницях).

4.2.3. Одиницями обліку одно­денних (одноразових) газет слу­жать екземпляр (номер, випуск) і назва газети.

43. Триваючі видання.

4.3.1. Основними одиницями обліку обсягу фонду триваючих видань є екземпляр (том, випуск) і назва комплекту видання за всі роки його надходження до фонду незалежно від зміни заголовка ви­дання.

4.3.2. Кожна серія триваючого видання, що має самостійну нуме­рацію випусків,

обліковується як окрема назва.

4.3.3. Кожен самостійний том (випуск) триваючого видання облі­ковується як окрема назва.

4.4. Нотні видання.

4.4.1. Одиницями обліку нотних видань є екземпляр і назва.

4.4.2.Окремі партії (голоси), об'єднані з партитурою (клавіром) в одному виданні, а також партії, об'єднані видавничою папкою (об­кладинкою), обліковуються як один екземпляр і одна назва.

4.4.3.Окремі партії (голоси) і партитура (клавір), видані окремо, обліковуються як різні екземпляри.

4.4.4. Самостійні нотні видання, об'єднані в одну оправу (конволют), обліковуються як окремі ек­земпляри й окремі назви.

4.5. Картографічні видання

4.5.1.Карта, видана на кількох аркушах, об'єднаних загальним за­головком, обліковується як один екземпляр і одна назва.

4.5.2.Кожен самостійний аркуш серійної карти обліковується як окремий екземпляр і окрема назва.

4.6. Образотворчі видання

4.6.1. Аркушеві видання, об'єднані видавничою папкою (об­кладинкою, манжеткою, обгорт­кою), обліковуються як один ек­земпляр і одна назва.

4.6.2. Кожен аркуш серії обра­зотворчих видань, не об'єднаний видавничою папкою (обкладин­кою, манжеткою, обгорткою), об­ліковується як окремий екземпляр і окрема назва.

4.7. Аркушеві текстові видання. Аркушеві текстові видання, випущені в об'єднуючій видав­ничій папці (манжетці), обліко­вуються як один екземпляр і одна назва.

4.8. Спеціальні види норматив­них документів

4.8.1. Стандарти й каталоги промислового обладнання й виробів, випущені в об'єднуючій їх видавничій папці (обкладинці), за наявності на папці загальної ціни, змісту всього видання і єдиних вихідних даних обліковуються як один екземпляр і одна назва.

4.8.2. Стандарти й каталоги промислового обладнання й виро­бів, випущені у вигляді окремих аркушів, якщо кожен із них має свої вихідні дані, ціну, тираж, об­ліковуються як окремий екземпляр і окрема назва, навіть якщо вони об'єднані однією папкою (обкла­динкою).

4.9. Депоновані наукові праці. Депонована наукова праця (робота у двох екземплярах і су­провідні документи до неї), що міститься в окремій папці, обліко­вується як один екземпляр і одна назва.

4.10. Неопубліковані доку­менти

4.10.1. Неопубліковані докумен­ти, які зброшуровані або містяться в окремій папці, обліковуються як один екземпляр і одна назва..

4.10.2. Для конструкторської документації одиницею обліку є креслення або повний комплект конструкторських документів, що належать до одного виробу.

5. ОБЛІК АУДІОВІЗУАЛЬ­НИХ ДОКУМЕНТІВ

5.1. Фонодокументи

5.1.1. Одиницями обліку обсягу фонду фонодокументів є екземпляр і назва.

5.1.2.Екземпляром фонодокументів є: диск — для грамплатівок, компакт-дисків; котушка, касета, бобіна — для магнітних фонограм.

5.1.3.Окремо випущена грам­платівка, компакт-диск облікову­ються як один диск і одна назва.

Комплект (альбом) грамплаті­вок, компакт-дисків, об'єднаних загальною назвою, обліковується за кількість дисків і однією назвою.

5.1.4. Магнітна фонограма на одній котушці (касеті) обліковуєть­ся як одна котушка (касета) і одна назва.

Магнітна фонограма на кількох котушках (касетах), об'єднаних за­гальною назвою, обліковується за кількістю котушок (касет) і однією назвою.

5.1.5. Окремо випущений фонодокумент або комплект фонодокументів, об'єднаних

загальним заголовком, обліковується як одна назва незалежно від числа записа­них творів.

5.1.6. Повторно випущений фонодокумент обліковується як нова назва, якщо має

виробничий або фірмовий номер (номери), відмін­ний від попереднього видання з

аналогічною назвою.

5.2. Відеодокументи

5.2.1.Одиницями обліку фон­ду відеодокументів є екземпляр і назва.

5.2.2.Екземпляром відеодокументів є касета або диск.

5.2.3.Загальний обсяг фонду відеодокументів обліковується за кількістю касет або дисків.

5.2.4.Відеодокументи обліко­вуються за правилами, установле­ними в 5.1.3—5.1.5.

5.3. Кінодокументи

5.3.1.Одиницею обліку фонду кінодокументів є бобіна.

5.3.2.Кінофільм обліковується як одна назва незалежно від числа складових його частин (бобін).

5.3.3.Загальний обсяг фонду кінофільмів обліковується за кіль­кістю бобін.

5.3.4. Діафільм обліковується як одна назва: незалежно від числа складових його частин (рулонів).

5.3.5. Загальний обсяг фонду діафільмів обліковується за кіль­кістю рулонів.

5.4. Фотодокументи

5.4.1.Одиницями обліку фон­ду фотодокументів є екземпляр і назва.

5.4.2.Екземпляром фотодоку­ментів є кадр.

5.4.3. Комплект діапозитивів обліковується як одна назва неза­лежно від числа складників його сюжетів (кадрів).

5.4.4. Загальний обсяг фонду діапозитивів обліковується за кіль­кістю кадрів.

5.5. Документи на мікро формах

5.5.1. Одиницями обліку фон­ду документів на мікроформах є екземпляр і назва.

5.5.2. Екземпляром докумен­тів на мікроформах є: афіша — для мікроафіш; рулон — для мі­крофільмів.

5.5.3. Комплект фіш, об'єднаних загальною назвою, обліковується як одна назва.

5.5.4. Загальний обсяг фонду документів на мікрофішах обліко­вується за кількістю фіш.

5.6. Аудіовізуальні документи (АВД), що є додатком до інших ви­дів документів, окремому обліку не підлягають.

Примітка. У разі важких ви­падків визначення основного носія інформації та додатка до нього за основний носій, що підлягає обліку, приймається текстовий документ.

6.ОБЛІК ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ

6.1.Одиницями обліку електрон­них видань є екземпляр і назва.

6.2. Екземпляром для електрон­них видань є дискета й оптичний диск (СО-КОМ і мультимедіа).

6.3. Електронні видання обліко­вуються за правилами, встановле­ними в 5.1.3.

7. ОБЛІК КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕК І ОРГАНІВ НТІ

7.1. Одиницею обліку читачів є читач.

Облік загального числа читачів проводиться за числом читачів, які обслуговуються всіма структурни­ми підрозділами бібліотеки або ор­гану НТІ й зареєстровані у єдиній реєстраційній картотеці або єдиній БД читачів.

Примітка. За наявності в бібліо­теці або органі НТІ єдиного струк­турного підрозділу облік загально­го числа читачів може проводитися на основі картотеки формулярів читачів.

7.2. Одиницею обліку абонен­тів міжбібліотечного абонемента (далі — МБА) є один абонент.

Облік загального числа абонен­тів МБА проводиться за числом бі­бліотек або органів НТІ, зареєстро­ваних у картотеці або БД реєстрації абонентів МБА.

7.3. Одиницею обліку абонен­тів системи ВШ є індивідуальний (особа) або колективний (організа­ція) абонент, зареєстрований у кар­тотеці або БД реєстрації абонента системи ВШ.

Облік загального числа або­нентів системи В ПІ проводиться за числом абонентів, зареєстрова­них у картотеці або БД цієї сис­теми.

7.4. Одиницею обліку користу­вачів, що звертаються до бібліоте­ки або органу НТІ через електронні інформаційні мережі, є код корис­тувача (особи або організації), за­фіксований на сервері бібліотеки або органу НТІ.

 Облік загального числа ко­ристувачів, що звертаються до бібліотеки або органу НТІ через електронні інформаційні мережі, здійснюється за кількістю нео­днакових кодів осіб і організацій, зареєстрованих на сервері бібліо­теки або органу НТІ.

7.5. Одиницею обліку відвідува­чів заходів є особа, присутня на за­ході та зареєстрована в документах, прийнятих у бібліотеці або органі НТІ.

 Облік загального числа від­відувачів заходів здійснюється підсумовуванням кількості при­сутніх на заходах осіб, зареєстро­ваних у прийнятих документах кожним структурним підрозділом бібліотеки або органом НТІ, що проводить захід.

Примітка. Число відвідувачів заходу, спільно проведеного кіль­кома структурними підрозділами бібліотеки або органу НТІ, обліко­вується одним структурним підроз­ділом.

8. ОБЛІК ВІДВІДУВАНЬ, ЗВЕРНЕНЬ

8.1.    Одиницею обліку відві­дувань є одне відвідування, заре­єстроване в документації або БД, прийнятих у бібліотеці або органі НТІ.

8.2.    Одиницею обліку звер­нень до електронного бібліотечно-інформаційної мережі є одне звер­нення на сервер бібліотеки або ор­ган НТІ.

8.3.    Облік загального числа відвідувань (звернень) проводиться підсумовуванням відвідувань (звернень), облікованих кожним структурним підрозділом бібліоте­ки або органом НТІ.

9. ОБЛІК ЗАПИТІВ НА ДОКУМЕНТИ І ЇХ КОПІЇ

9.1. Одиницею обліку запитів на документи і їх копії є запит на один екземпляр документа або копії, за­реєстрований у листку читацької вимоги або БД.

Примітка. Одиницею обліку за­питу на періодичне видання є один екземпляр видання або одна під­шивка.

9.2. Облік загального числа за­питів здійснюється підсумовуван­ням листків читацької вимоги або фіксованих запитів у БД.

10. ОБЛІК ВИДАЧІ ДОКУ­МЕНТІВ І ЇХ КОПІЙ

10.1. Одиницею обліку видачі до­кументів і їх копій є екземпляр, отри­маний користувачем на його запит.

Примітка. Одиницею обліку ви­дачі періодичних видань є екземп­ляр або підшивка, отримана корис­тувачем на його запит.

10.2. Облік видачі документів проводиться за числом виданих екземплярів, зареєстрованих у формулярі читача, листку читаць­кої вимоги, бланку-замовленні за МБА, книжковому формулярі або іншій документації, прийнятій у бібліотеці й органі НТІ, а також в електронній БД.

10.2.1. Облік видачі журналів, газет, нот, карт, образотворчих ви­дань, патентів, стандартів, промис­лових каталогів, АВД які об'єднані або зберігаються в папках, короб­ках, комплектах, підшивках; мі­крофільмів, мікрофіш, дискет та інших документів, які складаються з кількох екземплярів документів, проводиться за числом тих екземплярів документів, які відповідають запиту користувача.

10.2.2. У разі видачі видань із одного структурного підрозділу бібліотеки або органу НТІ в інший облік видачі проводиться структур­ним підрозділом, що безпосередньо здійснює видачу видань читачеві чи абонентові МБА.

10.3. Облік загального числа ви­даних документів проводиться під­сумовуванням числа екземплярів,
облікованих кожним структурним підрозділом бібліотеки або орга­ном НТІ.

10.4.Облік видачі копій і до­кументів з виставки належить до загального числа виданих доку­ментів.

10.5. Облік видачі платних ко­пій документів, проведений спеці­алізованим підрозділом бібліотеки або органом НТІ, здійснюється окремо й належить до загального числа виданих документів.

ІІ. ОБЛІК ЗАПИТІВ І ВІД­ПОВІДЕЙ НА ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГО­ВУВАННЯ

11.1. Одиницею обліку одно­разових запитів на довідково-інформаційне обслуговування (далі — ДГО) є запит.

11.1.1. Облік одноразових запи­тів на ДІО проводиться за числом;

• затребуваних тем (для тема­тичних бібліографічних запитів);

• бібліографічних записів, що потребують уточнення (для запитів на бібліографічне уточнення);

• документів, наявність яких у фонді бібліотеки або органі НТІ потрібно встановити (для адресно-бібліографічних запитів);

• затребуваних фактів (для фак­тографічних запитів);

• тем, що потребують аналітико-синтетичного перетворення доку­ментальної інформації (для аналі­тичних запитів);

• методичних консультацій щодо роз'яснення правил користу­вання бібліотекою або органом НТІ, щодо використання інформацій­них видань і елементів довідково-бібліографічного апарату (далі —ДВА): каталогів, покажчиків, БД тощо (для запитів орієнтаційного характеру).

11.1.2. Облік загального числа одноразових запитів на ДІО про­водиться підсумовуванням запитів, зареєстрованих у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або ор­гані НТІ.

11.2. Одиницею обліку вико­наних одноразових запитів на ДІО є усна або письмова довідка, що містить відомості про одну тему, про один уточнений бібліографіч­ний запис, про одне

встановле­не видання, про один виявлений факт, а також усна або письмова методична

консультація з одного питання.

11.2.1. Облік виконаних запитів на ДІО проводиться за числом:

• тематичних довідок: бібліо­графічних списків, тематичних до­бірок (за виконання тематичних
запитів). Додатково допускаєть­ся облік бібліографічних записів, включених до довідки;

•  довідок, що включають уточ­нені бібліографічні записи (за ви­конання запитів на бібліографічні
уточнення);

•  довідок, що містять відомості про видання, наявність яких уста­новлено у фонді бібліотеки або
органі НТІ (за виконання адресно-бібліографічних запитів);

•  довідок, що включають вияв­лені або уточнені факти (за вико­нання фактографічних запитів);

• довідок, що включають оглядово-аналітичні відомості (за виконання аналітичних запитів);

• методичних консультацій (за виконання запитів орієнтаційного характеру).

11.2.2. Облік загального числа виконаних запитів на ДІО прово­диться підсумовуванням довідок,
консультацій, зареєстрованих у до­кументації (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.

11.3. Облік переадресованих запитів проводиться за числом по­відомлень про переадресування за­питів в інші бібліотеки або органи НТІ.

Примітка. Переадресовані запи­ти як виконані не обліковуються.

11.4. Одиницею обліку постій­но діючих запитів на ДІО в режимі ВГП є ПДЗ.

Облік загального числа ПДЗ на ДІО в режимі ВПІ проводиться підсумовуванням ПДЗ, зареєстро­ваних у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.

11.5. Одиницею обліку сиг­нальних повідомлень, надісла­них абонентам системи ВПІ, є повідомлення про одне джерело інформації.

Облік загального числа сиг­нальних повідомлень проводиться за числом повідомлень, надісланих усім абонентам системи ВШ та за­реєстрованих у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або ор­гані НТІ.

12. ОБЛІК ВІДМОВ

12.1. Одиницею обліку відмов на документи, їх копії та ДІО є не­виконаний запит користувача, заре­єстрований у листку читацької ви­моги (або БД), Іншій документації, прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.

Облік загального числа відмов проводиться підсумовуванням не­виконаних запитів користувачів, зареєстрованих у кожному струк­турному підрозділі бібліотеки або органі НТІ.

13. ОБЛІК ЗАХОДІВ

13.1. Одиницею обліку заходів є один захід - виставка, усний огляд, день інформації, екскурсія тощо, зареєстрований у документа­ції (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.

13.2. Облік загального числа заходів проводиться підсумову­ванням заходів, зареєстрованих кожним підрозділом бібліотеки або органом НЛ.

Примітки. 1. Додатково в при­йнятій документації (або БД) ве­деться облік експонованих і вида­них документів, а також учасників заходів.

2. Захід, що включає одночасне проведення різних форм (напри­клад, виставку й усний бібліогра­фічний огляд), обліковується як один захід, але складники цього за­ходу називаються в прийнятій до­кументації (БД).

3.   Захід, в організації та про­веденні якого брало участь кілька структурних підрозділів, облікову­ється один раз.