Вечір пам’яті народного татарського поета Габдулли Тукая

16 травня 2015 року бібліотекарі колегіуму «Елінт»   брали участь в засіданні літературної студії при обласній бібліотеці імені Горького.

Цього дня запорожців різних національностей об’єднав великий народний татарський поет Габдулла Тукай.

Учасники вечора  пам’яті Габдулли Тукая  з задоволенням  слухали вірші поета, насолоджувалися  мелодійним співом дівчаток  і грою на кураї, співчували його важкій долі.

Скубицька Інна (бібліотекар колегіуму  "Елінт") з керівником  Запорізького центру татарської культури «Алтин Ай» Ряхімой Ахмеровой

Під час гри на татарському народному  інструменті кураї

Із спогадів поета:

       Перша дорога хлопчика в село Сасна до матері, яка вийшла заміж вдруге, залишила в душі майбутнього поета радісне почуття. «Я їхав в Сасна і відчував себе в широкому, щасливому світі, і, здається, всю дорогу перед моїми очима виблискували якісь промені», - писав про неї Тукай. Але ця радість була скороминучою.  І поруч сумна дорога на кладовище, до берізки, що росте на могилі матері.

       Картина художника Х. Казакова «Маленький Апуш». На картині ми бачимо кут сільської хати і сидить на саке хлопчик. В одній руці у нього кусень хліба, в іншій - дерев'яна ложка. Перед ним каганець з картоплею і катиком. У широко розкритих очах хлопчика іскриться радість, здивування і в той же час недовіра, що все це наяву, а не уві сні.

День матері в Україні

       У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

В 2015 році День матері в Україні припадає на 10 травня.

Учні колегіуму "Елінт" вітають своїх матусь зі святом Матері

Катерина Лисенко учениця 9-Б класу вітає свою маму зі святом.

Участь в літературній зустрічі "Подвиг. Мужність. Життя" (Обласна бібліотека ім. Горького М.)

30 квітня 2015р., учні нашого колегіуму брали участь  в засіданні літературного клубу  з нагоди 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни та вшанування воїнів АТО, який проходив в обласній  бібліотеці імені Горького. На зустріч були запрошені ветерани, волонтери, дружини воїнів АТО.
 Наші діти, переможці районного   літературного конкурсу     «Я – за єдину Україну!» читали гостям  власні вірші, співали патріотичні пісні та  розповіли про зустріч з кіборгами і подарований  ними прапор з підписами воїнів для музею нашої школи.

25 квітня 2015р., у актовій залі Запорізького колегіуму «Елінт» , 
відбувся бібліотечний урок, для учнів 6-х класів, на тему: 
«Рядки, обпалені війною» 
до дня пам’яті і примирення та 70-ї річниці  Перемоги над нацизмом у 
Другій світовій війні.

Під час бібліотечного уроку діти дізналися про страшні сліди, які залишила Друга світова війна та  про українських письменників, котрі воювали на фронтах тієї війни. І життям, і творчістю поети і прозаїки стверджували: світ страждає від несправедливості, але ще більше – від утрати людством любові, людяності і почуття братерства.

Учні 6-х класів брали активну участь у цьому заході, вони читали  вірші та 
 співали пісень тих далеких воєнних років.

Відео : "Передача прапора кіборгами учням колегіуму "Елінт"
http://www.hromadske-zp.tv/prapor-vid-kiborgiv/

8 травня - в Україні День пам'яті та примирення

9 травня - День Перемоги

Олесь Гончар

Танкіст



Сніги! Не сніги, а ріллі,

Наорані смертю за мить.

І хлопець – одне вугілля –

Біля танка свого лежить.



Руку підняв до неба.

Крик занімів на вустах.

Бо жити б йому ще треба

В незайманих десь містах,



Ще б чути довкола себе

Той гомін прекрасних міст.

Бунтуючи, зняв до неба

Чорний кулак танкіст.



І руки його обгорілі

Не хочуть такого кінця!

І зуби аж сяють білі

На спаленій масці лиця!



Бо то ж недомріяна мрія,

То ж вірність його комусь –

Напис на танку біліє:



«Жди –

я вернусь!».

*****

Ліна Костенко


Мій перший вірш написаний в окопі, 

на тій сипкій од вибухів стіні, 

коли згубило зорі в гороскопі 

моє дитинство, вбите на війні. 



Лилась пожежі вулканічна лава. 

Горіла хата. Ніч здавалась днем. 

І захлиналась наша переправа 

через Дніпро – водою і вогнем. 



Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 

Хрестилась баба, і кінчався хліб. 

Двигтів отой вузесенький окопчик, 

де дві сім'ї тулились кілька діб. 



О перший біль тих не дитячих вражень, 

який він слід на серці залиша! 

Як невимовне віршами не скажеш, 

чи не німою зробиться душа?! 



Це вже було ні зайчиком, ні вовком –

кривавий світ, обвуглена зоря! –

а я писала мало не осколком 

великі букви, щойно з букваря, –



той перший віршик, притулившись скраю, 

щоб присвітила поночі війна. 

Який він був, я вже не пам'ятаю. 

Снаряд упав – осипалась стіна. 
                              *****

Шкільна бібліотека  - шлях до знань  і шлях до зір!

Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі, відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, легенд, повістей
У тиші говорять із нами.
В книжках – відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками.
Ведуть нас в незнане книжки,
Розрадять, коли нам нелегко.
Для нас зберігає їх довгі роки

Шкільна бібліотека!

ВАС  ВІТАЄ  БІБЛІОТЕКА КОЛЕГІУМУ "ЕЛІНТ" МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ!

Любіть книгу всією душею! Вона не тільки Ваш кращий друг, але й до кінця вірний 

супутник!

Вам завжди щиро раді:  завідуюча бібліотекою   Світлана   Дмитрівна

Життєве кредо: «Нічого в житті не дається просто так: кожне досягнення - 

результат відданої праці та терпіння»

Бібліотекар  Інна Олександрівна . 

Кредо бібліотекаря: 

«Через співпрацю бібліотекаря та учня, високий рівень духовної культури 

спілкування – до пізнання навколишнього світу в усій його гармонії».